Якщо ви – людина, яка любить вчитися чомусь новому, освоювати нові навички, ви напевно стикалися з тим, що якісь речі даються легко, а до інших речей потрібно докласти багато зусиль, і все одно не завжди вдається досягти бажаного результату.

У кожного з нас є свої сильні сторони – щось, що ми вміємо робити добре, і в багатьох сферах життя ми просто доповнюємо, розвиваємо або тиражуємо вже наявні навички.

Наприклад, людина, яка любить і вміє готувати, освоює нові страви. Людина, яка в шкільних спектаклях і студентських презентаціях розвинула навички публічних виступів, в дорослому віці успішно виступає в професійному середовищі…

Але що робити в ситуації, коли те, за що ви взялися сьогодні, для вас абсолютно новий навик? Якщо ваш минулий досвід його не підтримує?

Знати чи вміти?

А ще, у кожного з нас є величезний «багаж знань».

Але знання – це далеко не завжди вміння. Наприклад, ти можеш докладно вивчити в теорії, як влаштований велосипед, переглянути безліч фільмів про те, як рухалися кращі велосипедисти та знати максимальну швидкість, яку твій велосипед може розвинути!

Але … Чи означає це, що, сівши на нього у перший раз, ти відразу поїдеш?

Цікаво, як багато дорослих людей в цей момент скажуть: «Ні, напевно, велосипедний спорт – це не моє!»

Цікаво, що багато хто з нас постійно так робить, коли щось не виходить відразу. Ми несвідомо знаходимо відмазки для того, щоб повернутися в свою «зону комфорту» – тобто зону, яка дозволяє обходитися вже наявними навичками!

А як же нові вміння?

Для того, щоб легше сприймати труднощі у навчанні та успішно підтримувати інших людей, важливо розуміти, які основні етапи ми проходимо при формуванні нового навику, або компетенції.

Я пропоную вам познайомитися з моделлю «Драбина компетенцій».

4 сходинки компетенції

Важливо пам’ятати, що процес зростання займає час. Для кожного це індивідуально. Процес змін під час навчання проходить через чотири стадії.

Перша сходинка – це стадія «неусвідомленої некомпетентності». На цій сходинці людина «сама не знає, що вона не вміє» – не замислюється над тим, що, опанувавши навиком, можна діяти по-іншому, більш ефективно.

І ось вона зважується спробувати (проїхатися на велосипеді, провести переговори або розробити перший проєкт). І виявляється, що відразу, під час першої практики, не дуже добре виходить 😊

Але насправді в цей момент навик починає зростати – людина переходить на стадію «усвідомленої некомпетентності».

Ця сходинка не проста – бо відчуття «некомпетентності» для дорослої людини важко назвати приємним. Багато хто через це відчуття взагалі кидає справу, каже «Не моє…».

Але якщо вам важливо опанувати навик, потрібно практикувати далі та дозволити собі помилки.

Практикуючі, ви поступово починаєте переміщатися в область «усвідомленої компетентності». Ви докладаєте свідомі зусилля, щоб реалізовувати нові стратегії поведінки, і помічаєте, що з кожним разом виходить краще.

В решті решт, нові стратегії входять в звичку, навик закріплений!

І ви дієте на рівні «несусвідомленої компетентності» – легко, природно, як ніби завжди це вміли 😊

Як ми можемо використовувати цю модель для себе та інших?

Відстежуючи, на якій «сходинці» знаходиться людина, ми можемо запропонувати їй (або собі) різні види підтримки.

На першій сходинці важливим для привнесення усвідомленості є питання: ти хочеш навчитися? Хочеш спробувати? Як правило, ствердна відповідь та перший досвід швидко виносять людину на другу сходинку.

Друга сходинка – найскладніша. Найчастіше люди «зливаються» саме тут – тому тут підтримка є найважливішою. Створити можливість робити спроби і помилятися в безпечному середовищі – без різкої критики і насмішок.

Усвідомити самому і транслювати іншим, що це нормальний процес навчання. Та щоб розвинути навички, необхідно пройти через різний досвід – як досвід успіхів, так і досвід невдач.

Девіз другої сходинки – виходить чи не виходить, просто продовжуй робити! Настане момент, коли кількість почне переростати в якість!

Третя сходинка компетенції – це прекрасна можливість звернути увагу на якість.

Слушна нагода добре налагодити механізм, який в майбутньому буде працювати автоматично, і цю можливість потрібно використовувати на повну. Тут є важливим якісний конструктивний зворотний зв’язок і робота над помилками. І знов – практика, практика і ще раз практика!

Нагородою за працю буде четверта сходинка – і ось ви щасливий володар нового навику-автоматизму! Саме час, щоб застосовувати його легко і творчо, а також доповнювати новими корисними компетенціями!

Практичне застосування

Оскільки застосування даної моделі – це теж навик, для того, щоб її освоїти, мало про неї просто знати. Потрібно почати застосовувати її в навчанні для себе та інших!
Тому я пропоную Вам зробити невелике домашнє завдання:

Варіант 1 – для себе.

Оберіть один конкретний практичний навик, який ви зараз освоюєте і подивіться на нього крізь призму моделі «Драбина компетенцій». Запитайте себе: на якій сходинці в освоєнні навику я зараз перебуваю? Як я можу себе підтримати, щоб легше пройти цю сходинку?

Варіант 2 – для інших.

Якщо ви навчаєте новим навичкам іншу людини. Або вона вчиться сама, а ви перебуваєте поруч і хочете її підтримати. Запитайте себе: на якій сходинці компетенцій в освоєнні навику вона зараз знаходиться? Виберіть 2 – 3 простих способи підтримки, виходячи з відповіді.

Leave a Reply

Your email address will not be published.